Чим займається Южноукраїнська організація Товариства Червоного Хреста під час війни? Інтерв’ю
Під час війни кожен на своєму місці намагається робити все, що може для перемоги. У місті діють різні волонтерські об’єднання. Одне з них – на базі Южноукраїнської організації Товариства Червоного Хреста. ЮжкаNENS.City поспілкувалася з Світланою Бойко, волонтеркою та головою міської організації Червоного Хреста України. Ось, що вона розповіла.
— Світлано Михайлівно, чим займається ваша організація під час війни?
— Ми допомагаємо нашим хлопцям, теробороні. Тут у нас клуб активного довголіття. Ми нарізаємо стрічки для маскувальних сіток, робимо килими каремати, плетемо теплі шкарпетки, робимо так звані лайфхаки. Це бабусі наші навчилися з трикотажних речей робити шкарпетки, балаклави. Обрізають, вирізають. Строчать вдома. Міняються по 2 години. Одні приходять, інші йдуть. Я їх не примушую. Розумієте, це ж люди поважного віку.
— Товариство Червоного Хреста – велика благодійна організація. У вас всюди є філіали. Співпрацюєте з іншими?
— Є обласна Миколаївська організація, яка зараз заблокована. Допомоги ми не можемо отримати від них. Вони самі потребують допомоги. Ми належимо до Вознесенського району. Підтримуємо зв’язок з районною організацією, допомагаємо їжею. У Вознесенську волонтери готують обіди і розносять їх бабусям та дідусям, особливо в район Болгарки. Там люди залишилися без даху над головою, без продуктів. У Южноукраїнську до нас звертаються переселенці, які евакуювалися з Вознесенська, Миколаєва. Вони зараз у Костянтинівці та тут, у місті. Надаємо їм допомогу. Вони приходять, орають собі те, що потрібно з речей та продуктів. Є такий малесенький запас від людей нашого міста: крупи, макарони, одяг. Тіж самі речі для лікарні: там є лежачі, які потребують. Але роздавати всім, такої можливості немає. Щодо одиноких, стареньких, ми спілкуємося з нашим терцентром, соцзахистом.
— У людей зараз великі проблеми з ліками: від тиску, серцевосудинні, гормональні. У аптеках багато чого немає. Чи може чимось допомогти Товариство Червоного Хреста?
— У Червоному Хресті ліків немає. Я не отримую. Але ми можемо домовлятися з волонтерами, що відправляють людей, наприклад, на Львівщину, або в інші області, де немає боїв. Там вони купують ліки за свої кошти і доставляють сюди. Вже привозили від тиску. Гормонів для щитоподібної залози ніде немає. Поїхали у Львів представники однієї з церков з Арбузинки. Я їм свою логістику дала. У Вознесенську все розгромлено, вони мені свої реквізити надали. Писала, що потрібно на Дорошівку, робила список і передавала. Без листа ніхто нічого не дає. Пишемо листи, звертаємося.
